Як у Києві вперше відзначали День пам'яті і перемоги
8 травня 2024 р.
Цього року Україна вперше відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Це державне свято запровадила Верховна Рада України у 2023 році, об'єднавши День перемоги над нацизмом, який припадав на один день із радянським Днем перемоги 9 травня, з Днем пам’яті та примирення, який в Україні відзначали з 2015 року 8 травня. Тож Україна приєдналася до європейської традиції святкування перемоги над нацизмом - саме 8 травня 79 років тому нацистська Німеччина офіційно капітулювала у Другій світовій війні.
Російська атака у День пам'яті та перемоги
Перший День перемоги у нову дату розпочався в Україні з масованої повітряної атаки РФ. За даними Збройних сил, російські війська атакували Україну 55 ракетами різних типів і 21 ударним безпілотником, цілившись по енергетичних об'єктах. "Удар нациста Путіна в День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Весь світ має чітко розуміти, хто є хто. Весь світ не має права дати ще один шанс нацизму", - відреагував у соцмережах президент України Володимир Зеленський.
Паралелі між нинішнім російським режимом та нацизмом у Німеччині часів Другої світової український президент провів також у своєму відеозверненні, яке він записав у селі Ягідне Чернігівської області. Це село перебувало в російській окупації 2022 року, військові РФ близько місяця тримали в підвалі місцевої школи понад 360 жителів села як заручників. На думку Зеленського, світ "проспав відродження нацизму з маркуванням "Сделано в России". "Коли реакція безхребетна, нацисти йдуть далі", - наголосив Зеленський. За його словами, тільки об'єднаний в антипутінську коаліцію "вільний світ здатний не словами, а діями зупинити нацистів Москви".
Читайте також: У Польщі обурились виправданням Путіним Гітлера
Урочисті заходи до Дня перемоги над нацизмом у Києві
З міркувань безпеки масових заходів в українській столиці 8 травня не було, так само як і в попередні два роки від початку повномасштабного вторгнення Росії. Єдиним офіційним заходом було покладення квітів до Могили невідомого солдата в парку Вічної Слави. Тут із самого ранку зібралися ветерани різних воєн та Збройних сил України, керівники громадський організацій ветеранів, а також чиновники з Київської міської державної адміністрації (КМДА). У всіх на грудях була символічна квітка маку, яку з 2014 року в Україні за традицією багатьох західних країн використовують як символ пам'яті про жертв воєн.
Серед учасників урочистостей немає єдиної думки щодо перенесення Дня перемоги над нацизмом з 9 травня на 8-ме. Хтось називає це питання "непринциповим". Натомість голова ради Київської організації ветеранів, інвалідів та малолітніх в'язнів фашизму, 89-річний Георгій Синюк запевняє, що попри скасування офіційного свята 9 травня ветеранська спільнота буде відзначати обидва дні. "Ми раніше відзначали 8 травня. Тому що підписано капітуляцію було в цей день. А вже 9 травня люди звикли відзначати як День перемоги. Ми відзначали завжди два дні", - зауважує він у розмові з DW. Хоча Синюк дещо засмучений, що 8 та 9 травня скасовані урочистості в Києві. "Раніше в цей день ми покладали квіти до вічного вогню, а потім нас запрошували в КМДА, де був організований обід і були урочистості. Зараз цього немає. Ми, звісно, за цим жалкуємо. Наш мер не приймає ветеранів, щоб з ними поговорити", - нарікає він.
Втім, директор департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА Руслан Світлий переконує, що це тимчасово. "В час повномасштабної війни ми не збираємо представників ветеранських організацій і ветеранів в одному місці, тому що вони не можуть швидко спуститися в бомбосховище в разі повітряної тривоги. Та й не всі захочуть йти в укриття. І взагалі ми намагаємося уникати масових скупчень. Але я впевнений, що це тимчасово, до перемоги. Буде перемога, і ми збиратимемося, як раніше", - каже він у розмові з DW. Загалом в Києві близько 30 ветеранських організацій, а учасників бойових дій всіх категорій - понад 150 тисяч. "Це учасники всіх війн, в тому числі російсько-української, яких нині вже близько 33 тисяч", - додає Світлий.
Найкращий подарунок - закінчення війни РФ проти України
Серед присутніх ветеранів не було учасників бойових дій у Другій світовій. Як пояснили в КМДА, їх в Києві залишилося небагато, і вони маломобільні, тому не змогли приїхати, натомість їх, мовляв, привітали районні адміністрації - вручили квіти, цукерки тощо.
Одним з учасників бойових дій Другої світової війни є 101-річний Петро Хмельнікер, з яким вдалося поспілкувалася DW. Він спокійно ставиться до перенесення Дня перемоги на 8 травня. "Ми все життя святкували 9 травня. Якщо вирішили перенести, то хай буде так. Я в такому віці, що вже не святкую ні восьмого, ні дев'ятого. Дуже погано себе почуваю. Мені вже непринципово багато що", - каже він.
Хмельнікер наголошує, що його єдине бажання - закінчення нинішньої війни РФ проти України. "Дай бог, щоб закінчилася ця важка війна для всіх нас. Якби цьому був кінець, то це було б найкраще. У мене родич воює зараз, і я переживаю. Слава богу, поки він живий", - каже ветеран.
Пам'ять про жертв нинішньої війни
Прийшов покласти квіти до парку Слави і демобілізований військовий Олексій Литвинюк, який раніше був керівником Центру надання соціальних послуг нині окупованої Нікольської селищної ради Донецької області. Для нього цей день є приводом згадати ветеранів усіх воєн, а не лише Другої світової. "Зараз наші думки, в першу чергу, мають бути направлені на героїв сучасної війни. Два роки тому моя старша донька-військова Олеся Мороз героїчно загинула на "Азовсталі" саме 8 травня. Тому я не міг не прийти. Я на "дембелі" ношу форму, щоб не забували мою доньку і всіх інших героїв і героїнь", - каже він DW.
Олеся служила в бригаді "Азов" по контракту, і обороняла "Азовсталь". "Нам сказали, що її вбила авіабомба, хоча офіційно вона вважається зниклою безвісти", - розповідає Литвинюк. Він підтримує перенесення Дня перемоги на 8 травня, адже не хоче асоціювати це свято з Росією. "Мої діди воювали, і обидва прийшли живі. Те, що зараз відбувається на Московщині, інакше як "Побєдобєсіє" назвати не можна. Якби не участь коаліції, то навряд чи СРСР переміг нацистську Німеччину. Але все це забулося", - додає чоловік.
Ставлення киян до нової дати Дня перемоги над нацизмом
Також покласти квіти до парку Вічної Слави в Києві прийшли учні розташованої неподалік Печерської гімназії. Учениця 10-го класу Софія Прончиць підтрмиує перенесення Дня перемоги. "Тому що 9 травня - це більше радянське свято на честь того, що вони провели парад. Крім того, СРСР і нині Росія кажуть, що вони звільняли території, але, по суті, вони також окуповували. Людям жилося погано як під німецькою, так і під російською окупацією", - каже вона.
Читайте також: День пам'яті й День перемоги - що думають про це у Києві
Загалом переважна більшість киян, з якими поговорила DW в цей день, підтримують відзначення Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій саме 8 травня. "Я ставлюся до цього як до еволюції суспільства. Я бачу позитив у тому, що ми відходимо від пострадянських традицій. Також мені здається набагато етичніше вшановувати пам'ять в цей день, а не робити святкування. Адже в святкуванні міститься неправильний сенс з огляду на кількість жертв (за різними даними, в Другій світовій загинули до 10 мільйонів українців. - Ред.)", - каже киянка Олена. Утім, знаходяться й противники такого перенесення. "Завжди святкували 9 травня, то і святкувати треба в цей день. Перенесення будь-яких свят я не вважаю доцільним", - каже молодий чоловік на ім'я Дмитро.